ПРО ЛЮБОВ
(Казка-роздуми)... Брав я участь в одній літературній любительській відеоконференції. Як зазвичай, моя персональна поведінка в спілкування мала іронічний і несерйозний характер. Пішли експромтні запитання та відповіді. От одна молоденька і симпатична жіночка задала мені достатньо простеньке але провокаційне запитання:"Ви свою дружину любите, чи ні?". На що я миттєво і не задумуючись, відповів:"Ні!, категорично ні!". На цей "пасаж" в конференції встановилась абсолютна тиша. Та і до мене почало доходити, що "ляпнув" я щось не те. Прийшлось пояснювати свою позицію.
... Більше сорока років з моєю дружинонькою-жіночкою ми ідемо по життю. В аналогічній ситуації знаходиться все чоловіче населення моєї вікової категорії. От давайте проаналізуємо оце поняття "любов" та як воно до нас стосується. Головне, що ніхто однозначно на оце питання відповісти не може, незважаючи на велику кількість віршів, поем, балад та пісень.
... Ні-ні! Я не заперечую проти любові як такої. Памʼятаю часи юності, коли я з замираючим серцем не знав, з якого боку підступитися до дівчиноньки, а також прогулки з нею по пустелі Казахстану. Все це я памʼятаю. Але час спливав, все становилось буденно, щоденно, різні життєві проблеми вирівнювали емоційне середовище. Є що в житті пригадати і проаналізувати.
... Щоб там не говорили борці за гендерну рівність, але Бог створив нас різними. "Мама"- святе слово. Чому? А це тому, що маленьке дитинчатко, що появилося на Світ Божий є частиною тіла мами. Мама відчуває своє дитинча як частину себе, фізично. Вона відчуває всі болі та радості дитини фізично і духовно. Дитинка виростає, становиться дорослою набуває досвід, обзаводиться своєю сім"єю, але до самої смерті мами вона є її частинкою. Подібного відчуття у тата бути не може, просто фізично не може бути.
... Мені інколи становиться страшно. Листаючи старі фотоальбоми, спостерігаю за дитинством своєї дружиноньки. От вона маленька, з пухлими щічками, потім в піонерському галстуку. Росте дівчинка, має свої устремління, бажання та мрії. Тривожиться, поступаючи до вишу, освоює освітні вершини. І от наступає глобальний вузловий момент. Оця дівчинонька віддає мені свою Долю, своє життя. А це життя у неї одне-однесеньке і його повторно не проживеш, а зламати оце життя, ой як просто. Під старість літ мені від цього страшно становиться.
... А що стосується діточок. Ви, чоловіки, напевне не раз задумувались над тим, яка це каторга доглядати за дитинкою перші два роки? Це ж словами описати неможливо. Чоловіку то що, зранку встав, поїв і на роботу. Вечором прийшов, поїв і спати. А жіночці, то і вдень і вечором і вночі ні сна ні покою.
... А "забезпечення"? От чомусь всі вважають, що офіцери в золоті купаються. Та ні, шановні, від зарплати до зарплати, таке життя. А оце безквартирʼя, переїзди, це рівнозначно пожежі. І все це на плечах дружиноньки. Оці підрахунки "копійочок", зведення кінців з кінцями. От і вигрібається в житті жіночка, тісненько повʼязуючи свою Долю та вручаючи її в руки свого чоловіка. Страшно становиться.
... Багато жіночок люблять "погирчати" на своїх "суджених". Персонально я до цього відношусь філософськи. Ну самі зрозумійте, на дітей просто так не "наїдеш", на роботі також дистанцію тримати потрібно, куди не крути, немає де бідній жіночці "розмагнітитися". Зостається хто?, правильно - єдина опора в сім"ї- це чоловік. Зрозумійте, жіночці "наричати" на чоловіка, це по статусу положено. Ну нехай трішки відтягнеться і розмагнітиться! Тут головне, все уважно вислухати, з всім погодитися і зробити так, як вважаєш за потрібне.
... За сорок років спільного життя вже інтуїтивно розумієщ, що від тебе дружиноньці потрібно. От заявляється вона на кухню, скануючим поглядом проводить навколо і ти вже розумієш, що вона тобі скаже, з повною імовірністю щодо висновків.
... Багато чого можна розповісти про наших жіночок. Але ж головне те, що коли ти пізно приходиш з роботи, відкриваєш двері до квартири, то на тебе мʼяким покривалом падає аура присутності рідної людиноньки. Аура тієї жіночки, яка вручила тобі свою Долю та своє життя.
... От і повернемось до питання про Любов. Чи любов це? ні, це таким словом, як "любов" не опишеш, це спільна Доля та спільне Життя.
... Шановні чоловіки! Бережіть основну і головну половинку свого життя, свою дружиноньку-подруженьку. Цінуйте її, насолоджуйтесь нею, як і самим життям.