ПІОНЕРСЬКА КАША
(казка, схожа на правду)..."Не той тепер Миргород, ...Хорол-річка не та..."
...Давненько це було, в ті часи, коли слово "піонерія" ще не несло в собі ніяких негативних відтінків, коли ми були ще маленькими і сприймали все за істину.
...От ким- ким, а "жовтенятами" та "піонерами" в своєму шкільному житті ми всі бували. Це вже "комсомольці" були шкільною елітою, а через піонерію всі проходили. Напевне всі памʼятають, що носити піонерський галстук було обовʼязковою атрибутикою. Була своєрідна шкільна мода на оці галстуки (простенькі, шовковисті, та пурпурні, або темнуваті). А вже про технології завʼязування галстука, то було навіть змагання на вузли (одинарний, двійний з нахльостом), щоб оці вузли виглядали посолідніше. Мало того, галстуки необхідно було гладити. От все інше могло бути невиглажене, а галстуки - виглажені та красивенькі.
...Я от не памʼятаю, чи виключали з жовтенят кого-небудь, чи ні, а стосовно "піонерії", то така позорна процедура інколи здійснювалась. Грубого порушника шкільної дисципліни (за якісь провини) "розбирали" на піонерській лінійці, всіляко "клеймили" і постановляли - виключити (...вказувався термін) з піонерів. Тут-же "торжественно" вимагали зняти галстук, і "обезпіонеритись". В цілому, з нашого класу під ці санкції періодично влітав Вова Хілько. Цей хлопчина надовго ні в піонерах, ні в безпіонерії не затримувався. Ну що поробиш, от у нього була така натура, щось відчебучити. Взагалі він був добрим, незлим хлопчиком, але шебутним, до крайності. Інколи, правда рідко, під ці санкції влітали і Вітя Крупський і Ваня Шурхно. Словом, цікава була ця організація, ПІОНЕРІЯ.
...Кожний рік, в Святковий день 19 травня (День Піонерії) було шикування, промови та прийняття в піонерію чергової партії кандидатів - прийняття "піонерської присяги" оце влавнозвісне "Будь готов!"-"Всегда готов!". Те, що ми, дітвора завжди були готові щось відчебучити, можна навіть не сумніватися. А вже після занять, як було заведено (по крайній мірі в нашому класі) ми ішли варити "піонерську кашу". От оця каша і слугувала приводом для подальших пригод.
...Для виготовлення піонерської каші застосовували принцип "в складчину". Кожний учасник "каше-заходу" приносив з домівки необхідні градієнти: - три картоплини, кусочок сала, цибулину, два яйця, і кульок пшона.
...В той незабутній день 19 травня 1967 року (пʼятниця) стояла чудесна, тепла і сонячна весіння погода. Після занять, на чолі з класним керівником Пономаренко Євдокією Петрівною ми попрямували до Саївського лісу. Звісно, пересування колоною, з піонерським прапором, з "дудінням" в піонерську трубу, та з співанням пісні "Взвейтесь с кострами!...". Замикав колону великий казан, якого по черзі несли декілька школярів.
...Заглибившись в Саївський ліс, вийшли на галявину та розташувались там табором. Натягнули купу хмизу, розвели кострище, підчепили казан, підготувались до приготування каші. Тут ролі розподілили чітко - чоловіча частина, це розвести огонь, притягнути зі струмка води, а готувати кашу - то це вже функція для дівчат, недаремне ж вони "Домоводство" вивчають.
...Звалили в цей казан з водою зі всіх кульків пшоно та картоплю, яйця, сало і цибулю. Дівчата ще добавили туди свіженької кропиви та щавлю. Словом, КАША, ...мама не горюй!. Керівник "проєкту" - Євдокія Петрівна ні в що не вмішувалась, нічого не коригувала, а все віддала на повну ініціативу школярів. Її Головна задача була - врятувати ліс від пожежі. Чуємо, там дівчата торгуються стосовно того, скільки солі засипати, це їх справа. Хлопці ж тут переключилися на більш приємні задачі, гратися в "войнушку".
...Словом, труба звенить, димина стоїть, вогнище горить, каша вариться, біля каші дівчата вертяться, а ми на весь ліс батальні бої влаштували. Гуляємо вовсю!!!
...Та тільки з цією кашею один нюанс вийшов. Інгредієнтів там більше чим треба, але ж там немає м"яса!!!. Розумієте, це вам не яйце та три картоплини, тут по кусочку не принесеш.
...У нашої "тріади", Хілько-Щурхно-Крупський почала працювати "мисля". Вирішили де-небудь стирити курку. Цей варіант не пройшов, тому що його б "засікла" керівник класу, тому відмовились... а мʼяса хочеться...
...І тут! Володі Хільку (який на той час був тимчасово виключений з рядів піонерії) прийшла в голову грандіозна ідея. Справа в тім, що на якихось заняттях (чи то по Історії, чи то по Географії) прозвучала інформація, що французи жаб їдять. Прямо от так, беруть за лапку "хрум-хрум" і їдять, ...ну мʼясо у них це таке. Ну а цим ми гірші за французів???
...Ідея появилась, а дальше, як говорять "практика- критерій істини". От чого-чого а жаб в струмку маса-масою, різних розмірів. Це вам не Франція, тут повна жабʼяча цілина.
...Для опочаткування Ідеї виловили всього пʼять жаб, таких великих і мʼясистих жаб. А дальще що?? нести в казан??. Ні, не получиться, дівчата не дадуть, та і інший народ невідомо як віднесеться до ідеї.
...Незрозуміло, яким боком та з якого переляку я в цій кампанії опинився. Жаб я не ловив, я в основному надавав поради, здійснював інтелектуальне забезпечення процесу. Ні, -раджу я, - таким чином жаб використовувати неможливо. Треба жабам відрізати голови, зняти шкіру, розчленити, відокремити ноги, а головне - відрізати на ногах перетинки. Словом, зробити так, щоб жаб неможливо було впізнати. Сказано-зроблено!! У жаб всю цю ампутацію провели, прополоскали в струмочку і отримали своєрідне філе. Причому мʼясо таке біленьке-біленьке виявилося. Перебрали все це мʼясо ще раз, на предмет знищення ідентифікаційних жабʼячих ознак, знову промили і потягнули до казана:"Ой! дівчатка! Ми тут рибки наловили, мʼяско появилось!!" - і в казан...
...Чи то наші дівчатка до кінця ще не освоїли курс "Домоводства", чи ще щось, але навіть підозри щодо Ідеї у них не виникло. Ну, мʼясо так мʼясо, в цій каші ще тільки каміння не хватало...
...Прошов час, каша зварилася, підгоріла та наситилась димом... Витягли ложки, глибокі алюмінієві миски і приступили до "кашування". Звісна річ і представники "тріади" свою долю взяли. Ой!!! яка добра каша!! з запахом димочку, проварена, змішана з яєчним білком... а головне, власного виробу, та ще в "романтичних" умовах. Стосовно "мʼяса", на цьому ніхто не акцентується, "наярюють" тільки кісточки вилітають...
...Тільки щось бачу, представники "тріади" щось без апетиту ковиряються в тарілках, якісь "квелі-квелі", та бліді, як з хреста зняті. Напевне до них дійшло, що ми українці, а не якісь там французи. Та і в мене апетиту щось немає...
...Через деякий час міра "блідості" в Ініціаторів різко підвищилась, і вони рвонули в кущі, напевне "подихати". Через деякий час мене вони підкликають в сторінку подальше і:"Якщо ти кому не будь проговоришся, то ми твою пику поб'ємо сильно-сильно! Клянись, що нікому не скажеш!". Дивлюсь на них і бачу, що не жартують, побʼють-же, Поклявся.
... А дальше що? Загасили кострище, і знову колоною в село. Позаду колони тягнули котел. Якось я не знаю, в зворотному напряму - дуділи ми чи ні, співали, чи ні, не знаю.
...А цей день, День Піонерії мені запам'ятався на все життя.
...Клятви стосовно нерозголошення про похождення МʼЯСА я дотримувався до цих пір, вам розповідаю, як для перших.
...А стосовно "тріади", і можливості помсти??? ...я не проти того, щоб з ними зустрітися, і навіть не проти того, щоб вони мені набили "пику". Але це неможливо, просто, ...це неможливо. Пройшла наша ЕРА. Потихеньку ми щезаємо...
... А Піонерія була, багатьом не зрозуміти. То було наше дитинство...
...З Днем ПІОНЕРІЇ !