Объявление форума
Регистрация отключена. Сообщения отправляйте на электронную почту- valvic23@gmail.com

Джентльменський порив

...експерименти щодо Україномовного викладення "ОПУСІВ"...
Ответить
Аватара пользователя
valvic
Основатель форума
Сообщения: 237
Зарегистрирован: 07 авг 2017, 08:44

Джентльменський порив

Сообщение valvic » 23 сен 2017, 22:49

Джентльменський порив
...Давненько це було. У ті часи в нашому селі всі молоді, та й не тільки молоді люди, для пересування користувалися велосипедами. У цілому, залежно від росту (тобто довжини тіла) велосипедисти ділилися на три категорії.
...Велосипедисти третьої категорії - це самі юні створення (як чоловічої, так і жінчої статі), які при маленькому рості своєму ніяк не могли забратися на раму дорослого велосипеда. Отож, ця дітвора умудрялася їздити " скрізь раму". Словом, права нога просувалася крізь раму, і ретельно крутячи педалями, з велосипедом наперекосяк, проводилося пересування. Звісно, поїздки на тривалі дистанції були скрутні, а то й неможливі. Але, зате, яка була практика!!! ...от цього керування "двоколісним транспортом". В основному, цими вправами на велосипеді займалася дітвора... Це, коли дорослі взагалі підпускали до велосипедів…
...Велосипедисти другої категорії - це вже більш-менш дорослі хлопчики (школярі третього-четвертого класу). Даного віку хлопчиська й дівчиська вже могли "перемахнути" через раму велосипеда. Стійко стоячи на педалях і вчепившись у кермо, юні наїзники впевнено пересувалися у всіх напрямках.
... Звісно, дана дітвора могла на велосипедах навіть у школу їздити. Був тільки один нюанс у цій категорії юних велосипедистів - ...ну ніяк не було можливості сісти на сідло, зросточок не дозволяв. Сядеш на сідло - до педалей не дістаєш, станеш на педалі - до сідла теж не дістаєш... От і їдеш, стоячи на педалях і перевалюючись на рамі з боку на бік. Задоволення, звісно сумнівне, але зате - на велосипеді!!!, а не пішки.
...Велосипедисти першої категорії - це хлопчики й дівчатка достатнього росту, ті, що ", що сіли в сідло". Це вже майже доросле населення, за всіма правилами, не стомлюючись, крутило педалі. Та й дорослі дяденьки й тьотеньки теж попадали от у цю - першу категорію...
Ну, це, так сказати призка, - казка попереду.
======+++++=====
...У тому далекому селі, та ще в хуторі, дітворі в школу доводилося ходити пішочком кілометри три. Це зараз, для дорослих дядьків і тіточок ці три кілометри дріб'язком видадуться, а нам, малечі ... ой!!, яка це була довга дистанція!!! Ну й добиралися, хто на чому: - хто на попутках, хто на велосипеді, а хто на велосипедах їздити ще не міг - той добирався пішочком...
...Раннім, теплим і світлим травневим ранком юний ВВ добирався в школу на своєму зношеному велосипеді. Велосипед був умовним - колеса, рама, кермо та сідло (користі від якого поки ще не було). Словом, цей велосипедний витвір скрипів, тріскотів, але рухався. Зразу ж відзначаю, це дуже важливо- маленький Валвік був велосипедистом другої категорії (який тільки недавно вийшов із третьої). Словом, звиваючись і напівперекидаючись колесив ВВ у школу.
...Маршрут руху проходив від Бригади, через лісосмугу, ґрунтову дорогу, повз цвинтар у Центральне Село. А там уже і школа...
Погода стояла прекрасна, народу на стежці-дорозі майже не було, та й попутного транспорту також...
Кручу я педалями, намагаючись не сильно тертися про раму... кручу собі й кручу...
Попереду появилася маленька дівчинка з портфельчиком... Маленька така, з бантиками та ...портфельчиком.
" Ооо!!!, - подумалося,- їй ще до велосипеда рости та рости!!!". А ця дівчинонька ще тільки від Бригади на стежку звертає... До школи ще далеко...
Проїжджаючи повз неї, помітив такий собі простодушно-заздрий погляд, типу: "Тобі добре, ти великий, на велосипеді їздити можеш!!!, а я отут ...пішочком".
...І отут у мене вселився якийсь біс, ...душа розгорнула, і захотілося зробити щось ДОБРЕ. ...Ну, як на теперішній час, це ДЖЕНТЛЬМЕНСТВОМ називається... Але такого мудрованого слова я тоді не знав, просто... вирішив цю малюсіньку дівчинку підвезти...
На мою пропозицію дівчинка відреагувала сходу й безапеляційною згодою. Швиденько прибігла, і ми почали облаштовуватися на велосипеді.
Через відсутність багажника, дівчинку довелося розміщати на рамі.
...Ой, блин!!! ... якби ви знали, чого мені це стоїло!!!
По перших, ми ледве впихали на цю раму. Воно, хоч і дівчинка маленька і я невеликий, але рама на такі обсяги не була розрахована.
По друге, якість навичокх водіння у ВВ теж бажала бути кращою, ... вихляв я по всій дорозі, як у цирку.
По третє, от ця рама, і перевалювання через неї... Десь через кілометр шляху я відчув, що сидіти в школі мені буде проблемно.
....Крутити педалями ставало усе складніше... Не доїжджаючи до цвинтаря ми все-таки "навернулися". Правда, легко впали (швидкість маленька була) і без наслідків. Піднялися.
"Ну", - думаю,- "зараз дівчатко відмовиться від подальшогї ризикованої подорожі й рвоне пішочком, подалі від "наїзника".
Ага!!!, ...розігнався!!! ...Стоїть, чекає, ...подальших пропозицій!!!
...Довелося знову це юне й чарівне створення з бантиками "завантажувати" на раму велосипеда й крутити педалями.
До школи під'їжджав я весь знесилений, стертий, ледве стоячий на педалях, у душі проклинаючи мої от ці ...джентльменські пориви...
...Вдруге ледве було не "навернулися" уже біля школи. Але я якось там умудрився зупинитися без приземлення...
Дівчатко швиденько зісковзнуло з велосипеда, махнуло бантиками, уважно на мене подивилося прекрасними очима та чітко вимовило "Щиро дякую!". Це були її єдині слова за весь час подорожі.
...Підхопивши портфельчик, юне створення втекло в школу, а я весь побитий, розмачулений і натертий... потяг велосипед на стоянку...
=++=
Скрытый текст
Для просмотра скрытого текста необходимо быть авторизованным пользователем.
========================================
Мається російськомовна версія оповідання. Посилання:
viewtopic.php?f=20&t=100&p=246#p246

Ответить