Объявление форума
Регистрация отключена. Сообщения отправляйте на электронную почту!!! Адрес указан на Форуме

Велосипед

Ответить
Аватара пользователя
valvic
Основатель форума
Сообщения: 221
Зарегистрирован: 07 авг 2017, 08:44

Велосипед

Сообщение valvic » 05 янв 2020, 08:30

ВЕЛОСИПЕД Епоха перша - 1959 рік.
...Ой!!! як мені в дитинстві хотілося мати маленький триколісний велосипед! Це була "блакитна мрія". Але, не було можливості у батьків купити цю дивину, дуже бідно жили.
...Сусіди наші були більш заможними і могли дозволити собі дану надмірність, мало того, у них навіть машина була, не іграшкова, а квадратненька, "Москвичем" називалася.
...Триколісний сусідський велосипед, після повного вироблення ресурсу був викинутий на смітник, де його і запримітив маленький Валвік.
У цього чуда велосипедного мистецтва переднє колесо і педальки були, але передня вилка була тріснула і обламана, а задніх коліс взагалі не було. Сідло у велосипедика було знівечене, тільки металевий каркасик залишився. Словом, велосипедом це назвати було складно. А мені так хотілося покататися!
...Притягнув Вітюха зі звалища напівзруйноване транспортне диво, почав імітувати поїздку на ньому, возюкатися і лагодити. Та яке може бути лагодження малюком у віці трохи більше чотирьох років?, ...а так хотілося покататися!
...Батько, бачачи мої муки, взяв велосипед на колгоспну кузню, і там наш коваль "дід Вихтір" аби-як "відклепав", відремонтував передню вилку, приробив переднє колесо з педалькою. А вдома батько зі стовбура дерева випиляв два диски і приробив їх в якості задніх коліс. На сідло велосипедика прив'язали шматочок шкіри зі старої овчини.
...Велосипед став на колеса! Як я насолоджувався їздою!, хоча їздою можна це назвати дуже складно, переднє колесо крутилося зі скрипом, а задні, дерев'яні, ледве прокручувалися. Пам'ятається, щоб з гори спуститися, треба було на педальки тиснути, ось така "плавність і легкість" ходу у цього Чуда була. Але, катався, возюкався з ним, з цим особистим велосипедом я з насолодою.
...А сусідський хлопчик Вася, який на вісім років від мене старший, побачивши відремонтований велосипедик почав щось обурюватися, дитячі ревнощі і жадібність його заїла, я теж свої права почав качати, і в результаті Вася просто у мене відібрав цей транспортний засіб і потягнув його до себе додому. Він сам на ньому не катався, але відібрав і не повернув, уперся, словом. Образив він мене, малюка, сильно-сильно.
...Сліз, звичайно, було багато. Але, батько не пішов справедливість відновлювати. Так, мені, напівп’ятирічному малюкові і не довелось велосипедиком понасолоджуватися. Зате, діти і внуки, тут вже вони і за мене накаталися вдоволь ...

Епоха друга - 2012 рік.
...На день поминок в наше село приїхали земляки, сусіди, яких доля розкидала по всьому світу. Приїхав на цей захід і сусід наш - "хлопчик Вася". Правда, він вже далеко не хлопчик, навіть не юнак, а так вже, дідусь.
...Почалися розмови, спогади про дитинство, молодість, про все ля-ля, труля-ля, а я візьми та згадай, напівжартівливо: "А-а!, Вася!, пам'ятаєш як ти в дитинстві відібрав у мене відремонтований велосипедик?!». Квакнув я в надії, що не згадається Васею ця подія, це ж скільки десятків років пройшло! А Вася, несподівано для мене мовив: "Пам'ятаю, звичайно! Закарбувалося ...". А далі він такі деталі розповів, які мною і не припам’ятаються.
...Виявляється, після "реву Ярославни" і неможливості повернути велосипед законними методами, я (тобто ще дуже маленький Валвік) вирішив нанести УДАР ПОМСТИ. Підмовив я своїх "друзів" - Вітю і Ваню, і вирішили ми Васі задати прочухана. Виламали в лісі лозини (озброїлися) і підловили момент, коли Вася стежкою підіймався на гору. Це було в ліску, в заростях дикого лісового горіха, нічого толком не видно, словом, зручне місце для засідки.
...А далі (вже зі слів Васі) - піднімається він на гору, а там "бандформування" в складі трьох малюків висувається: "Так, Вася, ...ми прийшли тобі" пику бити!!" /"пика"- це лице, для необізнаних/. Ну і накинулися на Васю з лозинами. Воно, звичайно сили були майже рівні: - якщо вік нас усіх трьох малюків скласти до купи, то як раз вік Васі виходив. Розкидав він нас, звичайно, як кошенят, але пару раз "хворостин" отримав! ...В процес втрутилася Васина сестричка Ліда, яка по стежці в цей час спускалася з гори. Накинулася вона на Васю, типу мовляв, дорослий хлопчик Вася, а з малюками бійку влаштував. Словом, розвела вона воюючі сторони. Найголовніше, що Вася запам'ятав те що ми, "малеча" після невдалого бою погрожували: "Ось, мовляв, трохи підростемо, то точно, ..." пику" наб`ємо!".
...В помсті, як сказав Вася, він прийшов додому і в нападі люті повністю зламав велосипедик, до абсолютної непридатності і викинув його на смітник. А ще він говорив, що бачив, як маленький Валвік на звалищі возюкався біля уламків "мрії дитинства".
...Ось що означає, дитячі ревнощі, дитяче поняття "МОЄ!", Яке потім з віком трансформується в інші якості або зникає.
...Почувши про подробиці історії МИ (два дідусі Віті і Ваня), звичайно в бійку вже не вплутувалися, хоча б і могли. Зате познущались над дідусем Васенькою всмак !!!
...Бідненький Вася, вже не знав, в яку щілину від наших шпильок залазити. Але, знайшовся! Він на повному серйозі заявив - мовляв, піде зараз і купить мені НОВЕНЬКИЙ велосипедик, на трьох колесах. При цьому поставив умову, щоб я, Валвік на цьому велосипеді прокотився з нашого хутора до Центральної садиби Села (а це близько двох кілометрів).
...Я якось прикинув, що осідлати дитячий велосипед успіхом не увінчається (пузо не дозволить), ну і вага, не кожен трактор витримає. Словом, габарити не п'ятирічного малюка. Тому, знущання і насмішки довелося припинити.
резюме:
Ех, Вася !, Вася !, де ти раніше був, ... років так, шістдесят назад.

Ответить